published on
Two from Zoo потрапили до альбому-триб’юту Олени Войнаровської, солістки гурту Flёur. Ми обожнюємо музику Олени і стежимо за нею вже багато років. Одного разу нам пощастило потрапити на концерт Flёur у Львові і це була магія в чистому вигляді. Її голос - це діамант, його впізнаєш із тисячі, він абсолютно унікальний. Як і її пісні ❤️
Колись давно ми випадково знайшли домашні записи Олени ще за 1999 рік. Нас вразило те, наскільки душевними були ті пісні, незважаючи на якість. Талант пробивав якість. В них був настрій, емоція, відчай, радість, щастя, неймовірний голос... Ці записи були ніби з якогось іншого життя, з неіснуючого часу і періодично ми поверталися до них та слухали ще і ще.
Протягом існування гурту Flёur багато з цих пісень вийшли в студійній версії, проте, деякі з них так і не побачили світ і нам завжди хотілося дати цим прекрасним творінням друге життя, вони цього точно заслужили. Тож коли ми випадково побачили, що готується альбом-триб’ют - сумнівів не залишилось: треба робити! 🦊🐺
Вашій увазі «Генератор ненужной боли», «Мёртвое дерево», «Печальный клоун» та «Выбор».
Слухати тут: band.link/Cy9Gs
Про «Генератор ненужной боли»:
Пісня, повна метафор, пісня-загадка.
Що нас вразило - це сама ідея назвати людину чи самого себе «генератором ненужной боли». А по суті, це ж про кожного з нас. Бо всі ми і є - «генераторы ненужной боли». Хоча часто здається, що саме наша біль сильніша і важливіша за біль усіх інших.
Це пісня від імені людини, яка боїться всього на світі: боїться говорити, мовчати, дихати, зробити щось не так, бути незручною, недоречною, неправильною... Але якій, в той же час, вистачає сміливості і сили зізнатися собі та всім іншим у цьому.
Пісня про те, як легко ми втрачаємо себе та свою індивідуальність і повністю розчиняємося в іншій людині, дозволяючи їй робити з нами все, що завгодно. І навіть знищити нас. Просто «одним усилием воли». «Как ненужный генератор ненужной боли». Мені здається, що це взагалі геніальні слова.
- Genre
- Indie